Усний переклад: його тонкощі

Я завжди дивувалася усним перекладачам, особливо синхроністам. Ну як вони примудряються нальоту схоплювати те, що говорить іноземець, і відразу ж виконувати усний переклад на російську або українську?! Напевно, це особливий дар. Плюс величезна праця та багаторічний досвід.

Вирішивши написати цю статтю, я згадала про свого давнішнього знайомого Андрія, з яким познайомилася років 7 тому. У той час я працювала журналістом на радіостанції в своєму рідному містечку, а Андрій приїхав в якості супроводжуючого перекладача запрошеного нами професора ВВС (Англія). За 3 дні лекцій Андрій допоміг нашим співробітникам не тільки вивчити тонкощі радіосправи в Англії, які викладав нам англійський професор, а й зробив можливим наше спілкування з професором на особисті теми: про його сім’ю, роботу, дозвілля. Але зараз не про це.

З тих пір Андрій пропрацював перекладачем ще років 5, після чого змінив професію і став менеджером великої компанії, а знання англійської мови допомогло йому швидко просунутися по кар’єрних сходах. Однак спогади про його перекладацькі будні виявилися ще свіжі, тому Андрій не відмовив мені в проханні розповісти про тонкощі усного перекладу.

Синхронний переклад – найскладніший вид перекладу. Напевно ви не раз бачили по телевізору, як проходить який-небудь міжнародний семінар або конференція: в залі сидить багато людей з навушниками та мікрофонами. Це перекладачі-синхроністи. Люди, для яких вони роблять переклад, теж надягають навушники і слухають уже перекладений текст. Іноді доповідач говорить так швидко, що ледве встигаєш перекладати, або говорить не дуже виразно, що багато в чому ускладнює розуміння сказаного. Не кажучи вже про теми, які озвучуються на подібних заходах: це і світова економіка, і глобальне потепління, і медичні відкриття, і політична ситуація в світі і т.п. У кожній з них перекладачеві потрібно бути обізнаним. Андрій до кожної конференції готувався заздалегідь, вивчаючи масу інформації. Межа мрій перекладача при синхронному перекладі – отримати перед початком конференції тексти доповідачів в надрукованому вигляді. Але таке буває нечасто.

Послідовний переклад. Що стосується цього виду перекладу, то тут теж є свої нюанси. Від того, наскільки добре перекладеш промову свого замовника або його партнера, які слова і звороти підбереш, з якою інтонацією будеш говорити і (вищий пілотаж!) якщо зумієш згладити гострі кути в діалозі, залежить не тільки результат переговорів, але і подальша співпраця замовника з тобою. Тут перекладач повинен бути ще й дипломатом і тонким психологом. А це не кожному дано.

Єдине, що пригнічувало Андрія в його роботі, так це ставлення деяких замовників до нього як до обслуговуючого персоналу. Замовляючи послуги перекладачів, клієнти іноді «забувають» що входить в ці послуги. Досить часто Андрію доводилося бути кур’єром, замовляти таксі, бронювати номери в готелях, навіть бути посередником між замовником і жінкою, що йому сподобалася (найчастіше дами були вельми сумнівної поведінки). Не кажучи вже про випадки зневажливого ставлення до себе з боку замовника у присутності його ділових партнерів. Погодьтеся: не дуже приємно бути «хлопчиком для биття».

На моє запитання, чому він віддав перевагу професії менеджера, а не професії перекладача, Андрій сказав, що ця робота не завжди стабільна і не приносить великого доходу, як того заслуговує. А ось знання іноземної мови, вміння добре орієнтуватися в різних ситуаціях і швидко приймати вірні рішення дуже допомогли Андрію стати на його новій роботі незамінним співробітником з пристойним окладом.

«А як же можливість подорожувати, бувати в різних країнах, спілкуватися з цікавими людьми?» – Запитала я, на що Андрій мені відповів: «Моя нова робота дає мені можливість їздити за кордон 2 рази на рік – туди, куди я хочу. Причому там я не працюю, а відпочиваю! ».

Заперечити тут нічого…